Для чого Україні інкубатори та як потрапити на постдок в Лігу Плюща. Інтерв’ю з професором Корнелльського університету Чарльзом Вайтхедом

 

Нещодавно завершився Міжнародний форум Innovation Market, де за співорганізації мережі академічних інкубаторів YEP відбулося обговорення розвитку підприємництва в університетах. Участь у дискусії взяв професор Корнелльського університету Чарльз Вайтхед. Нещодавно в університеті відкрився новий технологічний кампус Cornell Tech, що має на меті поєднати технології, бізнес, право та дизайн для економічного зростання і розвитку суспільства.

Ксенія Семенова з команди Science Community поспілкувалася з професором Вайтхедом про розвиток підприємництва в українських університетах.

Україна не нова для Вас країна, ви добре з нею знайомі?

Ук.. що? Україна? Де це? Та ні, я жартую! Я жив в Україні з народження. Мій батько був дипломатом. Ми жили в Москві і їздили до Києва, до Одеси. Я відпочивав в таборі Артек, і був першим американським хлопчиком, що відпочивав там. Але останнім часом, протягом останніх 3 років я відвідую Львів, Київ і Харків.

Тож Ви викладаєте в Корнелл?

Так, я професор Корнеллського університету. До того працював юристом і банкіром. Нещодавно у нас відкрився Cornell Tech. Ми перемогли в змаганні серед інших 30 університетів, МІТ, Стенфорд та інших і отримали величезну ділянку землі у Нью-Йорку для нового кампусу. Корнел Тек це дійсно особливе місце, ми розробили його для того, що навчати студентів як інноваційних підприємців. Незалежно від того, чи це юристи, чи економісти, чи інженеми, ми хочимо щоб вони мислили як технологічні бізнесмени. Якщо ти думаєш як інженер, то ти не завжди розумієш бізнес або юридичні питання. Якщо ти думаєш як юрист, ти не завжди розумієш технології. Але у центрі всього завжди технології. Іноді бізнес задачі або юридичні питання можна вирішити за допомогою технологій. Ми розглядаємо Корнелл Тек як четверту індустріальну революція, зараз дійсно прийшло нове покоління технологій і тому освіта теж має змінитися.

Ви співпрацюєте з муніципалітетом Нью-Йорку?

З муніципалітетом і державою взагалі. Нью-Йорк нас підтримав. Муніципалітет прийняв дуже чітке рішення, що вони хочуть бути, як Кремнієва долина, як Бостон. Це ж Нью-Йорк, він має бути навіть краще ніж Кремнієва долина! Але Бостон має потужну університетську спільноту, як і Кремнієва долина. Тому і в Нью-Йорку прийшли до рішення розвинути університет. Водночас на національному рівні прийняли рішення розвивати нові бізнеси, бо нові бізнеси створюють нові робочі місця. Зазвичай вакансії в США з’являються саме в стартапах чи новостворених компаніях. Але важливо знати, як створити новий бізнес, як розвивати і планувати його. Отже взявши курс на підтримку нових бізнесів, держава також підтримує нові технології для створення цих бізнесів. Наприклад, не тільки в місті Нью-Йорку, але і у штаті Ньою-Йорк у нас вільна від оподаткування зона для новостворених стартапів. Корнелльський університет - це вільна від податків зона. Ідея у тому, щоб дати можливість людям створювати нові підприємства, з яких саме ж місто отримуватиме користь. Таким чином нас підтримує місто, штат і Сполучені штати в цілому.

Україна рухається у тому ж напрямку. Звісно, в вашому уряді йде боротьба між міністерствами, а також між урядом і місцевою владою, але я бачу, що не тільки уряд, а вся Україна розуміє, що розвиток підприємництва - це величезна можливість для держави. Але необхідно розумно координувати цей процес.

Скільки часу Україні потрібно на це?

Є кілька аспектів розвитку підприємництва в країні. Найперший, це створення можливості для студентів, або ж не студентів, а наприклад, професорів розвивати їх ідеї. Дуже часто необхідно змінювати спосіб мислення. Люди, що вважають себе підприємцями, дуже часто не думають, як підприємці. Це нічого, у них є амбіції і бажання навчитися. Три місяці тому я був на презентаціях студентських бізнес-проектів у Києві. Дві третини проектів мали прекрасну розумну команду і чудову ідею, але не містили робочих бізнес моделей. Але українці дуже вмотивовані навчатися.

Другий аспект - це інвестиції. Дуже тяжко привести інвестиції в Україну. І причини не стануть для вас несподіванкою. Це війна на сході, страшенний спад економіки починаючи з 2008 року, корупція, нестабільність в уряді, юридичні труднощі в міжнародній роботі, захист інтелектуальної власності. Але це речі, які можна виправити. Як швидко? Я думаю можна вирішити це питання за 6 місяців. Що я маю на увазі? Звичайно, Кремнієва долина в Україні не з’явиться за цей час, але за 6 місяців можна зробити до трьох успішних проектів, які покажуть, що в Україні можна такі речі робити. Тоді можна привернути увагу до себе.

Якщо ви попросите американця інвестувати в Україну, він спитає чому? У нас розумні люди - Добре, але у нас в Бостоні теж розумні люди. Вони дуже вмотивовані і працьовиті - У нас такі живуть в Лас-Вегасі. То чому Україна? Україна дуже сильна в інженерних науках. Те, що робило вас потужними в минулому, може зробити вас потужними зараз. Я не кажу про розробки додатків та інтернет-технології, я кажу про механіку, хімічну інженерію, аерокосмічну галузь, біотехнології, аграрні технології - це ваша перевага.

Отже краще робити хардверні стартапи?

Можна комбінувати. Ідея в тому, щоб не робити лише софт, у вас є дуже цікаві технології за межами софта.

Питання у тому, як ви розвиваєте ці технології. Я наведу приклад. Я знаю одного дуже відомого науковця з Харкова, дуже розумного. Я сказав йому, що Україні треба інкубатор, такий дуже в американському стилі. Я знайшов подібний до американського інкубатора коворкінг у Києві і показав йому. Він сказав, що це просто жахливо! Я запитав чому, і він відповів, що все скляне, прозоре, всюди відкритий простір, все виглядає дуже грубим. І я сказав йому, що саме так і виглядає інкубатор. Він думав, що це буде офіс з журнальними столиками і шкіряними диванами. Але так інкубатор не працює. Це має бути неформальна обстановка, де люди працюють разом, і вони зосереджені на роботі, а не на комфорті, тому інкубатор може виглядати грубо. Якщо є три, чотири проекти, які вдалися, то виникає розуміння процесу і відчуття, як має бути.

З’являється підтримка в країні.       

Інший приклад. Теж дуже розумний український інженер і бізнесмен думав, що інкубатори тільки для софт скілів, а софт скілами вже всі володіють. Ми з ним просиділи на презентації близько 20 проектів різних українських науковців. І тоді він зрозумів, що більшість з них гадки не мають, як презентувати свій проект. Не тільки в контексті безпосередньо презентації, а й в контексті розуміння бізнес моделі. Після двадцятої презентації цей бізнесмен зрозумів, для чого треба інкубатор.

Але зазвичай між ідеєю і продажем стартапу проходить 8-10 років. Як же створити успішні історії за 6 місяців?

Я не думаю, що продаж стартапу це успішна історія. Історією успіху може бути створення прототипу і залучення перших інвестицій. Ідея не у тому, щоб сказати, що хтось заробив мільйон доларів. Суть у тому, щоб хтось спершу придумав ідею, потім розробив прототип, і його прототип виявився настільки хорошим, що хтось із закордонних досвідчених інвесторів вирішив цей проект профінансувати. Ось це успіх.

Але якщо навіть проект провалюється, це не поразка, як на мене. Це просто спосіб навчитися бути успішним. Отже успіх це не продати стартап через 5 років за мільйон. Залучити з США, Західної Європи чи Ізраїлю 50 або 100 тисяч доларів - це успіх. Цю інформацію можна показувати як приклад українцям, більше того, цю інформацію можна показувати іншим інвесторам і залучати ще більше грошей.

В Україні інкубатори зазвичай створюють великі компанії або громадські організації. А ми в мережі бізнес-інкубаторів YEP створюємо інкубатори в університетах. Чи це взагалі хороша ідея?

Це не хороша ідея і це не погана ідея, це критична необхідність. Інкубатори повинні бути в університетах. Чому? По-перше, університети - це ті місця, де студенти можуть вивчати і пробувати нове. Це безпечне місце для дослідження і для поразки. Я дуже сподіваюся на поразки студентів! Хоча би раз чи двічі. Поразки навчають. Набагато легше зазнати поразки в університеті, ніж поза ним. Через 10 років після навчання у тебе є сім’я, діти, обов’язки, ти більш обережний - таке життя. В університеті можна експериментувати, спробувати і це, і це, і інше. Робіть це зараз! Але мають бути відповідні умови, інфраструктура.

Ніхто про це не говорить, але я скажу. Взимку, я не знаю чи у Києві так, але інші міста так роблять, в університетах просто вимикають опалення. Коли я читав лекцію, мені було тепло, бо я бігав перед студентами, але вони всі сиділи в куртках і шапках. Чому так? В університетів немає грошей. Я зустрічався з ректорами різних університетів і питав, який у них бюджет на дослідження. І направду, в Корнелі ми витрачаємо на каву більше, ніж витрачають українські університети на дослідження. Це дивно, бо в Україні є інтелектуальний потенціал. Це дивно, що інтелектуальний центр взагалі не має фінансування, це просто безглуздо. Університетам варто вже подумати про капіталізацію інтелектуального потенціалу. Тому не тільки студентам, а і викладачам, науковцям необхідний інкубатор. Не варто обмежуватися студентами, коли йде мова про резидентів інкубатору. Вигода буде всім - викладачам, науковцям, кафедрам і університету в цілому.

І знову приклад. Поважний професор сказав мені, що це неможливо. Чому? Бо як ви собі уявляєте, що ці всі молоді люди з айфонами і в навушниках сидять в коворкінгу разом з професорами? Це ніколи так не працюватиме, бо це все несерйозно. Але насправді це працює. Так, у вас є проблема спілкування поколінь в Україні. Але так у кожній країні. Немає ніякого сенсу в поділі людей на категорії за віком. Молодь думає не так, як їхні батьки, але їх об’єднують цінності і ідея розвитку технологій. Так, можливо, професорам доведеться послухати реп і позалипати в айфон. Але в США те саме і з цим можна справитися.

Чи є можливості для українців в Корнелльському університету?

Звісно! Загугліть)

Університет - це відкрита територія, будете в Нью-Йорку - заходьте, перед тим можете написати мені, контакти є на сайті.

Але також у нас є програма для кандидатів наук, постдок програма. Ми не беремо частку в стартапі, до речі.

Ви не берете частку?

Ні! О ні! Ми не беремо частку у студентів, ні на бакалавраті, на на магістратурі. У нас є частка в аспірантурі, але аспіранти - це фактично працівники університету, це не студенти. Проте з іноземців ми навіть в аспірантурі і для постдоків не беремо частку в компанії.

Щодо програми. Якщо ви закінчили аспірантуру в Україні і бажаєте розвивати далі свій проект як постдок, ви можете це робити у нас. Ми платимо 150 000 доларів на рік, даємо простір для роботи, даємо доступ до всіх необхідних контактів у Нью-Йорку в якості менторів. В Корнелі в основному проекти з комп’ютерних наук.
Якщо хтось, хто читає це інтерв’ю, нещодавно захистив кандидатську і шукає постдок програму, будь ласка пишіть мені свої ідеї на електронну пошту. Не спамте тільки, будь ласка, мені дуже багато листів приходить. Але якщо ви серйозно налаштовані розвивати свій проект - пишіть негайно!

Я ще одну історію розкажу.

Я знаю 18-річного хлопця, він прийшов до мене зі своєю ідеєю за порадою друга, що навчається у нас. Він розробив пластик, який виготовляється з картоплі. Виявилося, що він на 20% менш міцний, ніж традиційні види пластику, але при тому дешевше на 30%, і екологічний. Би зробили йому патент і знайшли невеличку ангельську інвестицію в 25 000 доларів. Я запитав, що він робитиме з грошима. Що може зробити з 25000 доларів 18-річний хлопець? Він збирався придбати автомобіль! Я сказав йому, що він повинен вкласти гроші в продукт. Тепер у нього є реальний бізнес в 18 років. Мораль історії така, що його досвід чудовий для його, чудовий для мене, як викладача, чудовий для університету, прекрасний для економіки, бо це нові робочі місця. Зрештою, це весело!

Ми можемо зробити так в Україні. Я зустрічав тут молодих людей з фантастично хорошими ідеями, я зустрічав професорів з геніальними ідеями, так само і людей з поганими ідеями. Єдине, чим США відрізняється від України, у нас є система, що дозволяє перетворити хороші ідеї в бізнес. Мережа академічних інкубаторів YEP має бути частиною такої системи. Це привабливо для інвесторів. Я зараз працюю над створенням інвестиційного фонду в Україні, залучаю американських інвесторів до цього. Так що все налагодиться.    


Профіль професора Вайтхеда на сайты Корнелльського уныверситету:
http://www.lawschool.cornell.edu/faculty/bio_charles_whitehead.cfm
Більше про мережу академічних бізнес-інкубаторів YEP.
Пропозиції на постдок програму висилати сюди: [email protected]
Але якщо вас візьмуть на програму, дайте нам знати обов’язково ;-)

 

Добавить комментарий