Олег Маренков про державне фінансування проектів молодих вчених

 

Нарешті у своїх оповідях про молодих науковців ми дійшли до державних конкурсів дослідницьких проектів.

Герой сьогоднішнього нашого інтерв’ю Олег Маренков, завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який вже тричі отримував перемогу у конкурсі проектів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених  від Міністерства освіти і науки України.

Олег Маренков – керівник проектів «Оцінка фізіолого-біохімічного та цитологічного статусу аборигенних і чужорідних гідробіонтів за умов антропогенної трансформації водних екосистем» (2017-2020) та «Сучасні біоперешкоди і розробка нових екологічно безпечних методів біомеліорації водних екосистем штучних водойм стратегічного призначення» (2021-2023), відповідальний виконавець дослідження «Екологічні засади раціонального ресурсовикористання та розвитку агропромислового комплексу Придніпров’я в галузі аквакультури, рибництва та рибальства» (2019-2021). Ці проекти отримали державне фінансування. Тож сьогодні Олег ділитиметься секретами свого успіху.

 

 

Які можливості (матеріальні, ресурсні, знайомства, самореалізація дає конкурс бюджетних тем для молодих вчених?

Перемога в конкурсі бюджетного фінансування молодіжних проєктів дійсно дає широкі перспективи для молодих вчених. По-перше, це більш-менш фінансова стабільність на наступні 3 роки, оскільки є впевненість в постійному фінансуванні досліджень та наявності робочого місця. По-друге, молодіжна НДР дозволяє ресурсно забезпечити наукові дослідження, а саме можна придбати устаткування, обладнання, реактиви та оргтехніку, що є приємним, оскільки досить часто молоді вчені (і я так само) купують необхідні матеріали для свої досліджень за власний кошт, а це, зазвичай, недешево.

Також можна їздити у відрядження на конференції – і це, на мою думку, найголовніше! До початку COVID-апокаліпсису я з колективом молодих вчених лабораторії (а це і студенти, і аспіранти) цілою делегацією відвідували конференції в Україні: Київ, Одеса, Львів, Херсон! Всі поїздки – це нові зустрічі, нові знайомства, ідеї, зв’язки, і найголовніше – дружні стосунки, співпраця та підтримка. Подібні поїдки показують, що існує наукова школа, є зацікавлена молодь, яка готова працювати тут і зараз, − це  студенти і аспіранти, які окрім стипендії можуть працювати вже у лабораторії та виконувати свої дослідження, які підтримуються державним фінансуванням. Це свого роду науковий патріотизм.

 

Чому були присвячені Ваші проєкти? Чи задоволені Ви роботою команди, досягнутими результатами?

Загалом всі проєкти присвячені біології та екології. Оскільки я сам іхтіолог, то все пов’язано з водними екосистемами та їх мешканцями. Перші проєкти стосувалися видів-вселенців, вивчення їх адаптацій, поширення та особливостей розмноження.

Новий проєкт, на який наша команда отримала фінансування, стосується проблем біологічних перешкод у водоймах стратегічного призначення, а саме водойм атомних електростанцій, каналів, водосховищ тощо.
Згуртованість команди дозволяє виконувати дослідження на молекулярному, клітинному, організменному та біогеоценотичному рівнях – тобто на всіх рівнях організації живої матерії. Командна робота в цих дослідженнях – найголовніше, саме робота команди молодих вчених дозволяє якісно виконати (і навіть за окремими показниками перевиконати) заплановані роботи, отримати нові матеріали і зробити заготовку на новий проєкт. Я дійсно пишаюсь командою, яка працює в даному напрямку та результатами, яких ми досягаємо. 

 

За якими критеріями оцінюють проєкти? Обов’язково має бути «Хірш вище 10»?

Дякую, цікаве питання, на яке можна відповідати досить довго, враховуючи кожен пункт критеріїв експертної оцінки. Дійсно молоді вчені там також міряються «Хіршами», але вимоги дещо легші, ніж в «дорослих проєктах».

Головне – це чітка ідея, мета, реалістичні завдання та доробок колективу за останні 5 років (публікації, патенти, стажування, гранти та виконання госп.договірних досліджень). Як експерт секції МОН, я можу багато розповідати про критерії оцінювання проєктів, і вже відбулися наради в університеті, де ми ці критерії висвітлювали та оприлюднювали, подібна практика в університеті сприяє широкому розумінню «системи» та полегшує процес подання робіт на здобуття фінансування.

Оцінка проєктів надзвичайно прозора – критерії оцінок експертів МОН оприлюднені та відомі, можна брати їх та формувати запит з урахуванням вимог експертної оцінки. Я взагалі це оцінюю як певну гру, квест або стратегію – береш перелік вимог та збираєш необхідні бали за кожним пунктом, якщо не вистачає, то сідаєш та пишеш (статтю, патент, монографію).

До того ж, варто відзначити, що в цьому конкурсі оцінку проєктів проводять 5 незалежних фахівців, які виставляють оцінки запиту, і всі ці фахівці – це молоді вчені. Найбільшу та найменшу оцінку відкидають, а проєкт отримує середньоарифметичну оцінку з трьох оцінок, які залишилися поміж найбільшою та найменшою.

Звичайно, колектив авторів проєкту повинен бути «в темі», наприклад, якщо виконавець фахівець космонавт в ракетній галузі, то він не зможе взяти участь у проєкті з правознавства. Міждисциплінарні роботи мають цінне значення, але лише в контексті якісної співпраці науковців.

 

Чи багато часу в ході реалізації проєкту займають бюрократичні питання? Що Ви покращили б у процедурі подання? Чи спростили б звітність?

Так, є певні бюрократичні питання, і загалом на написання проєкту надається один місяць з дня оголошення конкурсу, а це досить короткий термін. Відразу скажу чесно, за місяць проєкт я писати не вмію, я витрачаю набагато більше часу і все починається з підготовки доробоку, листів підтримки, формування колективу написання чернетки проєкту. В підготовці проєкту відчутна злагоджена допомога НДЧ (науково-дослідна частина – примітка В. Л.) університету, вичитка проєктів начальником НДЧ, проректором з наукової роботи та фахівцями науково-дослідної частини завжди дає позитивні результати і дійсно покращує якість проектної пропозиції. Хоча на перший погляд це здається також бюрократичною процедурою, а автори не завжди згодні з пропозиціями НДЧ, але я наголошую – вони корисні.

Вже три роки я експерт в раді МОН з оцінки молодіжних проєктів, є ряд питань, які ми постійно лобіюємо в плані покращення процедури подання. Ось, наприклад, в молодіжних проєктах враховується індекс Хірша лише по базі даних Scopus для технічних і природничих спеціальностей, та Google Scholar для соціо-гуманітарних, а де ж WoS? Подібна пропозиція була сформована через Раду молодих вчених при Міністерстві освіти та науки України, але досі не прийнята. Також надзвичайно велика кількість балів (60 із 100) надається на суб’єктивну оцінку експертів (актуальність, новизна, практична значимість тощо), а на доробок колективу авторів надається лише 30 балів із 100. В той час для «дорослих проєктів», навпаки, доробок авторів оцінюється в 60 балів, а саме це є стабільною оцінкою, яку можна легко перевірити за публікаціями чи довідками. Це лише невелика частина пропозицій, які можна пропонувати надалі, і, думаю, що в майбутньому вони будуть враховані.

Щодо звітності перед МОН, то також є окремі питання, особливо – зміна форм анотованих звітів, невідповідність пунктів звіту до пунктів експертних оцінок цих звітів. І, особливо, термінів звітності, коли звітуєш в березні місяці за минулий рік, а експерти будуть оцінювати і затверджувати звіт аж восени, коли вже всі й забули про цю НДР. Всі ці питання також обговорюються, рекомендації формуються та надаються до МОН майже щорічно, як від університету, так і від експертних рад.

 

 

Конкурси МОН – варто, чи ні? Які б ви дали поради колегам без досвіду?

Звісно варто! Однозначно! Ця ініціатива створена молодими вченими для підтримки молодих вчених. Є стабільне фінансування, яке не залежить від вивільного бюджету університету (як це в «дорослих» конкурсах).

Колегам рекомендую взяти картку експертної оцінки, проаналізувати доробок, сформувати колектив авторів і працювати з науково-дослідною частиною, фахівці якої можуть підкоригувати проєкт, надати корисні рекомендації або «підсилити» запит науковцями за тематикою роботи. Також рекомендую готувати проєкти заздалегідь – практика попередньої підготовки проєктів, яку у нашому університеті започаткував проректор з наукової роботи проф. Сергій Іванович Оковитий показує результативність цього процесу, якість проєктів, які «виходять» з університету набагато покращилась, що відобразилось і на результативності виграшів як «дорослих», так молодіжних проєктів університету. 

 

Добавить комментарий

Comments system Cackle