Григорчук Т.В., Гушулей А.М. Концептуальна модель інтерактивного підручника

 

Актуальні  проблеми  навчання та виховання  людей  з особливими   потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.

 

У xoдi розвитку та становления національної системи освіти значне місце посідає процес підготовки навчально-методичних матеріалів. Уже сьогодні, окрім класичних підходів - використання підручників, посібників, інших друкованих джерел, помітну роль відіграють новітні технології. Почали з'являтися різноманітні інтернет-курси з різних навчальних дисциплін, системи дистанційної освіти, які, крім звичайних методів навчання, передбачають використання сучасної комп'ютерної техніки тощо.

Світовій практиці відома чимала кількість наукових розробок і досягнень у царині використання сучасної комп'ютерної техніки для здійснення навчального процесу й оволодіння знаннями з різних дисциплін. З-поміж найвідоміших - праці С.М. Алессі, С.Р. Тролліпа, в яких автори розглядають, аналізують і рекомендують способи навчання через мережу Інтернет;» праці Кларка, основний акцент в яких зроблено на організації та проведенні інтерактивних тренінгів; Дж. Салмона, де пропонуються готові методики інтерактивного навчання. Способи оформлення навчальних матеріалів в інтерактивних мережах найбільш повно та глибоко розглянуті у книзі "Інтерактивний дизайн" Дж. Пріса, І. Роджерса, Г. Шарпа, де пропонується чимала кількість креативних рішень, здатних спонукати студента до оволодіння знаннями. Особливий інтерес викликає дослідження, проведене Майклом Сімкінсом і опубліковане в його праці "Зростання навчання студентів через мультимедійні проекти", де піддаються аналізу сучасні тенденції в галузі освіти і місце інтерактивного навчання як невід'ємної складової навчання.

Роблячи аналіз цих публікацій, доходимо висновку, що розвиток сучасної техніки має неодмінно проникати і в освітні технології. І цей процес починає набирати швидкого розвитку, долучаючи національну систему освіти до світових стандартів. За словами В.П. Андрущенка, "Досвід останнього століття стверджує, що на верхні поверхи цивілізаційного поступу виходять ті народи, які оволоділи новими і новітніми технологіями, насамперед інформаційними, комп'ютерними, лазерними, біотехнологіями". І саме тому модернізація української освіти зумовлена потребами практики, насамперед поглиблення і розширення наукового супроводу конкретних перетворень, що здійснюються у суспільстві загалом і освітній галузі зокрема.

Новітні навчальні й освітні технології не лишаються поза увагою провідних навчальних закладів нашої держави. Крім широко відомих сьогодні програм дистанційної освіти, розроблених Львівським інститутом менеджменту, Європейським університетом фінансів менеджменту та бізнесу, Київським Національним торговельно-економічним університетом, інформаційні технології навчання набувають широкого застосовування і в медичній освіті.

Чималий поступ у цьому напрямку здійснено і у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини "Україна". Сьогодні вже напрацьовано досвід у створенні підручників дистанційної системи навчання. Водночас триває активний пошук нових форм, методів і засобів поглибленої адаптації інформаційних комп'ютерних технологій до процесу навчання з метою залучення широкого спектру навчальних дисциплін.

І хоча всі новітні навчальні матеріали мають право на існування, з ними пов'язана й чимала низка проблем. Перша - їхня обмежена доступність. Адже відомо, що в нашій державі доступ до всесвітньої мережі досяжний не для всіх, а основна маса навчальних матеріалів дистанційної форми навчання розроблена саме під мережу Інтернет. Друга - інформаційна насиченість, бо не завжди все те, що подається на веб-сайтах навчальних програм, по-справжньому можна вважати  навчальним  чи  навчально-прикладним матеріалом. Ще одна, непряма, проблема, пов'язана з навчанням через Інтернет - недостатній рівень володіння іноземною мовою, а отже, неможливість отримати знання з тих сайтів, які мають фактаж необхідної наукової чи практичної інформації.

Слід також вказати на те, що сучасне покоління студентів має значно менший ентузіазм щодо самостійного оволодіння знаннями у бібліотеках і читальних залах - порівнянно з їхніми ровесниками часів відсутності комп'ютерів. Оволодіти знаннями більшість з них хоче якомога швидше і з найменшими затратами зусиль і часу.

Є ще один прошарок громадян, які хотіли б оволодіти знаннями, але через обмеженість фізичних можливостей зробити цього не можуть. Студентам з особливими потребами важко користуватися послугами бібліотек, які не пристосовані для їх пересування чи не мають спеціальних видань. Для більшості цих громадян не завжди доступний сервіс мережі Інтернет.

З огляду на вказані проблеми утворюється своєрідний вакуум, коли, з одного боку, молодь, що навчається, не хоче займатися по-старому або має обмежений доступ до класичних джерел оволодіння знаннями, з іншого ж - використовувати новітні технології сповна не має можливості.

Заповнити цей вакуум може інтерактивний підручник, тобто такий, що в основі своїй передбачає використання комп'ютерної техніки, але залишається незалежним від мережі Інтернет чи навіть локальної комп'ютерної мережі і насичений інформацією, необхідною для оволодіння знаннями певної конкретної дисципліни, а з часом - блоку дисциплін.

За формою такий підручник становитиме звичайний комп'ютерний компакт-диск, який може розповсюджуватись поміж студентської аудиторії абсолютно вільно або через бібліотеки.

За змістом - це спеціально розроблена інтерактивна навчальна програма в окремій оболонці з чотирма основними блоками (див. рис): навчальним, допоміжним, практичним і контролюючим.

 

Навчальний блок складається з:

- навчальної програми;

- короткого конспекту лекцій з усіх тем;

- опорного конспекту з кожної теми;

- списку літератури з кожної теми з позначенням номерів сторінок, на яких висвітлюється питання;

- методичних рекомендацій до вивчення кожної теми (що студент повинен знати і вміти після вивчення теми).

Допоміжний блок містить:

- ілюстрації до тем (графіків, результатів досліджень);

- приклади;

- посилання на скановані матеріали періодичних або інших видань;

- звуковий ряд (озвучені тексти, музичний супровід, підказки);

- посилання на дисципліни, пов'язані міжпредметними зв'язками;

- "крилаті" вирази, жарти тощо. Практичний блок включає:

- ситуаційні завдання;

- вправи;

- задачі;

- посилання до основної теми, з якою пов'язані завдання. Контролюючий блок складається з:

- тестових завдань;

- контрольних завдань з кожної теми (розділу);

- завдань для підготовки до іспиту (заліку).

Методика роботи з підручником

Починаючи роботу з підручником, студент потрапляє в навчальний блок, де ознайомлюється з навчальною програмою, в якій передбачено посилання на перший розділ, інші розділи не доступні до тих пір, поки він не відповість на 80-100 % контрольних запитань, що розміщені в кінці кожного попереднього розділу.

Увійшовши в розділ, студент потрапляє в середовище 2-4 тем, які повинні бути інформативно пов'язані між собою. Кожна тема представлена у вигляді короткого викладу лекційного матеріалу, методичних рекомендацій і посилань на опорний конспект, ілюстрації, основну і допоміжну літературу, скановані допоміжні матеріали, графіки тощо.

Опрацювавши розділ, студент дає відповіді на контрольні запитання розділу. Комп'ютерна програма дає змогу дати неправильну відповідь максимум на 20% контрольних запитань. У разі більшої кількості неправильних відповідей комп'ютер не дає доступу до нового розділу і подає сигнал студенту про неправильні відповіді, створюючи можливість повернення (шляхом активізації посилання) до тих питань тем, які виявились незасвоєними. Перейшовши до нового розділу, студент діє тим самим чином.

Якщо темою чи розділом передбачено виконання обов'язкових практичних завдань чи задач, то без відповіді на них перехід до нових розділів буде також неможливим.

Контролюючий етап роботи програми передбачає використання комплексного тестування. Це означає, що завершальний тест повинен передбачати наявність усіх контрольних питань, які ставились упродовж навчання. В окремих випадках можуть ставитись і додаткові питання. Тут вже передбачається використання ліміту часу (залежно від дисципліни). Студент отримує відмінну оцінку при 80-100 % правильних відповідей, хорошу оцінку - при 60-80 %; задовільну - при 40-60 % і незадовільну - менше 40 %.

Остаточний контроль здійснюється викладачем. Для цього використовується частина програми, яка на компакт-дисках для студентів не записується, а є на диску, що знаходиться у викладача. Характерною особливістю цієї частини програми є те, що в ній передбачено систему контролю знань, яка діє за принципом введення пароля при обмеженні доступу до певних програм чи файлів комп'ютера. Тобто знаючи відповідь, студент до спеціального текстового вікна заносить відповідь, надрукувавши її українською мовою. Після цього комп'ютер прораховує рівень успішності і виставляє бали.

Ще однією важливою умовою для засвоєння знань, викладених у підручнику, є використання можливостей мультимедіа. Це означає, що процес навчання повинен супроводжуватись звуковим супроводом. „Крилаті" вирази, підбадьорюючі фрази і навіть музичний супровід створюють сприятливу атмосферу для засвоєння знань. Крім того, в багатьох дисциплінах можна використовувати комп'ютерну анімацію, фотографії, слайди і навіть відеоматеріали. У разі, коли студент вважатиме такий супровід зайвим, або таким, що заважає засвоєнню знань, він може дезактивувати цю функцію під час індивідуальної роботи.

Нині дана концепція втілюється у вигляді проекту підручника з маркетингу з усіма переліченими компонентами. Але очевидно, що вона також може бути використана і для інших навчальних дисциплін. Найдоцільніше було б створювати комплексні (зблоковані) підручники дисциплін певного циклу (економічних, юридичних, філологічних тощо). Такий підхід створить підґрунтя для інтеграційних міжпредметних зв'язків, повернення до компактно укомплектованого матеріалу дисциплін під час підготовки до контрольних вимірювань знань, до іспитів, а це, у свою чергу, зробить навчання більш цікавим, інформаційно насиченим і доступним.